-->

пятница, 16 марта 2018 г.

Звіт про роботу ГО «ІЕР» за 2017 рік і план на 2018 рік.

Як би там не було (можливо, збіг обставин, а не прямой вплив концепції ТСО) МОНУ (і департамет освіти м. Одеси + освітне суспільство в цілому) за останні півтора роки почало достатньо різко змінювати свою політику. Але при цьому, якщо відкинути дрібні моменти, то з 9-ти головних ідей ТСО, які є всесвітньо іноваційними та фактично можуть перевести систему освіти на новий глобальний рівень розвитку, наступний за"індустріальним", частково впроваджуються тільки 2, та й ті у викривленому або імітованому вигляді. Чому, що ще робило ГО "ІЕР" і які плани на наступний рік - докладніше далі.    


   ГО «ІЕР» у звітній період проводило роботу в основному за наступними проектами та напрямками і досягло таких головних здобутків:

1.  Група проектів «Трансформація системи освіти»

- Продовження розробки проекту концепції трансформації системи освіти (далі – ТСО), яка вже частково почала впливати на розвиток освіти в Україні;
- після серії презентацій і публікацій у ЗМІ розробленої ГО «ІЕР» концепції трансформації системи освіти, зокрема, особисто заступнику міністра освіти П. Хобзею, МОН України почало змінювати свою освітню політику. Починає повертаєтья у правильний бік і освітнє суспільство в цілому. При цьому ми добре розуміємо, що ідеї ТСО, по-перше, дуже слабо пропагуються (можна стверджувати, що вони майже невідомі у широкому суспільстві). По-друге, доопрацювання та вдосконалення ТСО триває. По-третє, ми також розуміємо, що "далеко не тільки ми такі розумні" )) і ті відносно різкі зміни, які частково спостерігаються у освітній політиці держави саме у напрямку, що пропонує концепція ТСО, це, можливо, збіг обставин у певній мірі.     

   Але наразі маємо такі справи. Головне те, що система освіти потребує переходу від «індустріальної» освіти (2-й, або 3-й етап розвитку в залежності від масштабної бази), яка панувала приблизно 400 останніх років до освіти нового (3-го або 4-го) рівня розвитку – «системно-особистісної» (інша робоча назва – «органічна»). А для «фазового переходу» системи такого масштабу потрібна трансформація перш за все структурно-організаційного характеру. Якщо говорити мовою філософії, то потрібна змінитися «форма», яка звільнить «зміст» і відкриє для нього нові горизонти системи передачі знань і навичок, причому не тільки у шкільному та студентському віці. Без цього ніякі сучасні інноваційні методи проведення уроків і навчання в цілому не зможуть вирішити завдання ані переходу на новий рівень освіти, ані забезпечення рівних умов і доступу до цього рівня для усіх учасників процесу отримання знань і навичок.

  Саме це ключове розуміння ще не опанувало освітнім суспільством. А з 9-ти потужних ідей ТСО, які треба впроваджувати саме системно для досягнення справжнього результату по підняттю на новий рівень, наразі МОН намагається реалізувати частково-вибірково тільки 2, до того ж у дуже викривленому вигляді.     

Наприклад:
 -  Стосовно використання сенситивних періодів у навчанні, розділення шкільної освіти на 5          трирічних рівнів і проведення незалежного ЗНО після кожного рівня. Новим законом «Про        освіту» передбачена можливість проведення ДПА у формі ЗНО після закінчення початкової      та базової середньої освіти. Але, по-перше, ДПА здобувачів початкової освіти здійснюється      лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.       По-друге, проведення ЗНО не відокремлене від МОН і не пов’язане з розбудовою ані                 «законодавчої», ані «судової» гілок влади у системі освіти. По-третє, не відбувається                   потрібна диференціація ЗНО, тощо.
 - Стосовно мовної реформи. У початковій школі різко активізується вивчення іноземної мови     з одночасним вирівнюванням для усіх шкіл годин навчання. Але при цьому вивчення тільки     4 години на тиждень, без програми широкого залучення носіїв мови, незалежної відповідної     підготовки вчителів, зміни програм, належного рівня обов’язкового ЗНО після закінчення         курсу, навіть без декларації мети у вигляді досягнення всіма учнями рівня не нижче В1,             тощо; 
Хоча і декларативно, все ж таки підвищується статус позашкільної освіти. Але найбільшим       досягненням у цьому напрямку є те, що компетенції, здобуті за програмами позашкільної           освіти можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти. Про справжній           другий рівень освіти, не кажучи вже про кредитні ваучери годі говорити.
-          -  Почали декларуватися ще кілька більш дрібних заходів, хоча в них вкладається зовсім інший     зміст на відміну від концепції ТСО. Наприклад, освітня реформа триватиме 12 років та               скасовані спецзаклади освіти. 
       
 - На регіональному одеському рівні повільно також спостерігаються зміни, до яких причетна       діяльність ГО «ІЕР». Перш за все це наступне:
 - на прикладі Приморського району м. Одеси запроваджена нова, так би мовити, традиція           щодо бюджетного фінансування придбання нагородного матеріалу переможцям та призерам     районних змагань Спартакіади школярів та інших змагань
- вирішене питання бюджетного фінансування поїздок спортивних команд усіх районів м.             Одеса на обласні змагання;  
- Почало діяти розпорядження голови Одеської обласної держадміністрації № 788/А-2016 від      31.10.2016 р. «Про затвердження норм витрат на проведення спортивних заходів місцевого        рівня», згідно з яким ці витрати були збільшені приблизно в 4 рази (провідна роль у                    прийнятті цього розпорядження мала ГО «ІЕР»)
- певні зворушення почались і у таких напрямках на рівні області:
- Незалежне суддівство будь-яких змагань;
- Введення системи заохочень, зокрема, грошових, для тренерів, учасників змагань, вчителів –    учасників різноманітних конкурсів;
- Збалансування календаря змагань. (По максимуму – проведення змагань завжди у
  один час і передбачення запасних днів для випадків вимушених перенесень.)    
- Сприяння впровадженню багаторівневої відкритої системи підготовки бюджетних
  запитів при формуванні бюджетів.

2.  Сприяння створенню ОСББ.

- На протязі всього року продовжувалося проведення щотижневих безкоштовних семінарів з утворення ОСББ за підтримки партії «Самопоміч» у приміщенні БЦ «Адміральський», Адміральський проспект, 34.   
- у підсумку року з приблизно 1800 створених у м. Одеса, м. Чорноморськ і м. Южний ОСББ приблизно 800 створено за сприяння представників ГО «ІЕР». Близько 150 з них постійно перебувають на зв’язку і отримують консультації з різних питань життєдіяльності ОСББ;
- консультації та вирішення проблемних питань також надаються під час запрошення представника ГО «ІЕР» Драганова Станіслава на телебачення (більше 50 разів за звітний
період) і надання матеріалів іншим ЗМІ

(наприклад, Серія текстів Станіслава Драганова на сайті "Одеське життя"

- До «Асоціації сприяння розвитку самоврядування» вступило 8 постійних членів.

3. Футбол.

   З огляду на те, що черговий Чемпіонат світу з футболу проводиться у РФ, активних заходів щодо цього проекту за звітний період не проводилось.   
       
4.  Концепція екосферного розвитку.

Найбільш активні дослідження проводились за напрямками:
- загальна теорія екосферної трансформації, зокрема, матеріали, включені до тезисів розбудови та основних положень програми екосферної партії;
- подальше доопрацювання періодичної таблиці розвитку;
- початок 2-го етапу розробки проекту «Сахара».



   Висновки та план роботи на 2018 рік.
  
  В умовах необхідності різкого переформатування діяльності ГО «ІЕР» у відповідності до плану на 2017-й рік, звітний період слід вважати достатньо вдалим з боку теоретичних досліджень, але недостатньо вдалим для втілення мети і завдань «ІЕР» у цілому.
   З огляду на це, а також на отриманий досвід співпраці з громадським суспільством, (зокрема, участь представника ГО «ІЕР» у якості голови комітету освіти і науки у Громадській раді при ООДА) та з сучасним бюрократичним апаратом України (практично на усіх основних його рівнях) стратегія подальшого розвитку потребує подальшого суттєвого переформатування.       

   Тому конкретний план на 2018-й рік залишається відкритим. При цьому головна увага буде зосереджуватися на підготовці готової до друку «Періодичної таблиці розвитку систем» та подальшому розвитку напрямку всебічної підтримки ОСББ і «Асоціації розвитку самоврядування»  

Далі буде!

воскресенье, 4 марта 2018 г.

3-я газовая война или акт прямой агрессии РФ против ЕС?


Все, что надо знать о Газпроме, Нафтогазе, «Северном потоке-2», так называемой «3-й российско-украинской газовой войне 2018 г.» и какие вопросы остаются после всего этого.


Газпром:
- выставил счет → получил предоплату → за 15 мин. до начала поставок отказался поставлять товар;
- одновременно с этим снизил давление на входе в ГТС Украины на 20% от минимально допустимого уровня, предусмотренного контрактом на транзит. (Причем сделал это в условиях сильных морозов по всей Европе и в отсутствие каких-либо технических проблем/трудностей в самой РФ.)   




Нафтогаз:
- оперативно приняты чрезвычайные меры экономии
(в том числе, временный переход на мазут электростанций, на неделю отменены занятия во всех учебных заведениях, обратились к населению с просьбой снизить температуру в домах и квартирах на 1-2 градуса. В результате вместо ожидаемых 8-9% получили уменьшение потребления в стране на 14% без заметного влияния погоды)
- договорились с польской PGNіG о срочных поставках недостающих объемов газа, которые начались уже в 6.00 2 марта.
- транзит в Европу все время был бесперебойным и в полном объеме      

«Северный поток-2»:
- маршрут поставок – тот же (при этом «Южный поток», проходящий по новому маршруту, ранее был заблокирован Еврокомиссией)
- поставщик – тот же
- в Германии мощности по перекачке газа и так в 3 раза превышают потребности. При этом осуществляются масштабные программы по переходу на возобновляемые источники энергии.
- после постройки «СП-2» Германия будет контролировать более 60% европейских поставок Газпрома и около четверти всего газового рынка ЕС. (еще один привет «3-му энергетическому пакету»). А вот у стран Юго-восточной Европы, особенно Болгарии, Сербии и Македонии после прекращения транзита через Украину возникают большие трудности из-за недостаточной диверсификации потоков внутри ЕС.
- в долгосрочной перспективе из-за экологических и технических недостатков морского маршрута проект является экономически убыточным для развития экономики ЕС в целом.

(Специально даю ссылку на российкую точку зрения:
  
Влияние на Украину:
- прямые убытки страны составят $2 млрд. или 10% бюджета страны ежегодно. Однако косвенные потери и риски еще более существенные. (В том числе из-за невозможности «виртуального реверса» попадание в «энергетическую изоляцию» и полную зависимость от Газпрома, а из-за прекращения транзита – в «политическую изоляцию» со всеми вытекающими отсюда последствиями)
- Причем все это в дополнение к тому, что вот такую цену платит народ Украины за агрессию России:    
- ВВП Украины в 2013-м – $180 млрд., в 2015-м – $83 млрд.
- количество погибших на Донбассе по неполным данным ООН – десять с половиной тысяч человек.
- около полутора миллионов внутренних беженцев на 42 млн. населения страны…

Сейчас, когда прямой шантаж и провокация против Украины на этот раз (четвертый за 12 лет) неожиданно для РФ и Газпрома не прошли в ход пошел обычный российский арсенал плана «Б» информационной войны (изощренный и разнообразный, кстати)
- заверения в том, что украинский транзит надежен и от него якобы никто не будет отказываться;
- массированная компания по представлению реальной действительности в сильно искаженном свете, попытки все перевернуть с ног на голову и создание информационно-фейкового «шума» прежде всего в СМИ ЕС;
- компания по дискредитации Стокгольмского суда и его конкретных судей с одновременной подачей в него же очень сомнительных с юридической точки зрения исков о расторжении всех контрактов Газпрома с Нафтогазом…


Итого:
Это не очередная, 3-я газовая война РФ с Украиной – это акт прямой агрессии РФ против ЕС.
(Ведь Украина с осени 2015-го не покупает газ у Газпрома, а февральский 2018-го газпромовский счет и предоплата за него были осуществлены в выполнение решения Стокгольмского суда, обязавшего Нафтогаз покупать не менее 4-5 млрд. кубов у Газпрома.)

Отсюда 3 главных вопроса:
- каков он, российский и росийско-германский «бизнес»?
- какова истинная роль Германии в гибридной войне, развязанной РФ против всего Запада?
- что остается делать Украине уже дважды фактически брошенной западными «партнерами» на произвол судьбы?
(1-й раз – невыполнение Будапештского меморандума, по которому Украина отказалась от 3-го в мире ядерного арсенала, что привело к аннексии Крыма и кровавой войне на Донбасе)?