Порівняльна таблиця
до проекту Закону України «Про освіту»
№
|
Структурний елемент
|
Проект закону
|
Пропозиції нових формулювань
|
Пояснення, коментарі
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Закон України
|
Освіта – основа інтелектуального, духовного і культурного розвитку особистості,
її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорука розвитку
суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти є всебічний розвиток людини
як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових і творчих
здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної
соціалізації у постійно змінюваних умовах життєдіяльності на основі
загальнолюдських цінностей та норм і вимог, встановлених Конституцією і
законами України, сприяння розвитку громадян готових до свідомого суспільного
вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства заради примноження
інтелектуального і культурного потенціалу українського народу і забезпечення
сталого людського розвитку в Україні.
Своєї мети освіта досягає, всіляко взаємодіючи з культурою, як сферою, де
виробляються громадянські компетенції та створюється підґрунтя для
ціложиттєвого навчання.
|
Освіта – основа інтелектуального, духовного і культурного розвитку
особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорука
розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти є всебічний розвиток людини
як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових і
творчих здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її знаннями та навичками, які необхідні у житті, успішної соціалізації у постійно змінюваних умовах життєдіяльності на
основі загальнолюдських цінностей та норм і вимог, встановлених Конституцією
і законами України, сприяння розвитку громадян готових до свідомого
суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства заради
примноження інтелектуального і культурного потенціалу українського народу і
забезпечення сталого людського розвитку в Україні.
Своєї мети освіта досягає, всіляко взаємодіючи з культурою, як сферою, де
виробляються громадянські компетенції та створюється підґрунтя для
ціложиттєвого навчання.
Філософією освіти є: навчати вчасно,
системно-особисто.
|
Використовування
додатку «забезпечення її знаннями та навичками, які необхідні у житті»
спрямовано на увагу до особистості самого учня та більш повно розкриває мету
освіти майбутнього.
Те ж стосується і філософії. Філософія існуючої зараз системи освіти досі
базується на принципі «Навчати усіх усьому» Але треба переходити до філософії
сучасності та майбутнього – «Навчати вчасно, системно-особисто»
|
|
2
|
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
|
Початкова школа - навчальний заклад 1-го освітнього
рівня початкової освіти, з 3-річним терміном навчання, інтегрований з дитячим
садочком, для виховання та навчання дітей віком до 6-7 років
|
Докладніше про
пропозиції нового розподілу рівнів освіти нижче.
При цьому відразу слід
зауважити, що поняття «дошкільна освіта» пропонується змінити на поняття
«початкова освіта 1-го рівня».
|
||
3
|
Молодша школа - навчальний заклад 2-го
освітнього рівня початкової освіти
|
||||
4
|
Гімназія - навчальний заклад 1-го освітнього
рівня базової середньої освіти
|
||||
5
|
Ліцей - навчальний заклад 2-го освітнього
рівня базової середньої освіти
|
||||
6
|
Коледж - навчальний заклад освітнього рівня
повної середньої освіти
|
||||
7
|
Стаття 3. Зміст права на освіту
|
1. Кожен має право на освіту. Право на освіту включає право здобувати
освіту впродовж усього життя, право на рівність умов доступу до освіти, право
на безоплатну освіту (за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів) у
випадках, визначених Конституцією, цим та іншими спеціальними законами.
|
1. Кожен має право на освіту. Право на освіту включає:
право здобувати освіту впродовж усього життя;
право на рівність умов доступу до освіти;
право
на рівність умов доступу до освітніх ресурсів, в тому числі в
закладах освіти до цифрових та он-лайн ресурсів в мережі Інтернет;
право на повністю або частково безоплатну освіту незалежно від форми власності освітніх
закладів та форми здобуття освіти (за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів) у випадках, визначених
Конституцією, цим та іншими (спеціальними? - можливо, викреслити) законами.
|
Рівність умов доступу до мережі
інтернет спрямована не тільки на забезпечення рівних умов навчання, а й як
технічна основа для створення Датабази та впровадження ваучеризациї.
Ваучери можуть використовуватися
також в учбових закладах недержавної форми власності та при домашньому
навчанні та екстернаті.
|
|
8
|
3. Держава здійснює соціальний захист осіб, що навчаються, незалежно від
форм їх навчання і типів закладів освіти, де вони навчаються.
|
3. Держава здійснює соціальний захист осіб, що навчаються, незалежно від
форм їх навчання, типів закладів
освіти, форми власності закладів освіти, де вони навчаються.
|
Принцип рівності
|
||
9
|
Стаття 4. Право на рівність умов доступу до
освіти
|
2. Не вважається порушенням права на рівність умов доступу до освіти
встановлення відповідно до закону особливих критеріїв доступу до дошкільної,
середньої, професійної та вищої освіти, зумовлених специфікою освітніх
програм; необхідністю створення умов для здобуття освіти особами з особливими
освітніми потребами.
|
2. Не вважається порушенням права на рівність умов доступу до освіти
встановлення відповідно до закону особливих критеріїв доступу до початкової (дошкільної –
викреслити), середньої, професійної та вищої освіти, зумовлених специфікою освітніх
програм; необхідністю створення умов для здобуття освіти особами з особливими
освітніми потребами.
|
(не чітке визначення, можуть бути
різночитання?)
Тут та скрізь далі «дошкільної» виправлено на
«початкової»
|
|
10
|
Стаття 5. Право на безоплатне здобуття освіти
|
Право на безоплатне здобуття освіти забезпечується:
для дошкільної і середньої освіти – за рахунок формування та фінансування
мережі закладів, достатньої для забезпечення потреб в освіті усіх громадян
України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які мешкають на
території України;
для позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти - за
рахунок фінансування освіти з державного чи місцевих бюджетів у закладах
освіти незалежно від форми власності у порядку, встановленому законом.
|
Право на безоплатне здобуття освіти забезпечується:
для початкової
(дошкільної – викреслити), середньої освіти – за рахунок формування та фінансування шляхом ваучеризациї мережі закладів, достатньої для забезпечення потреб в освіті усіх
громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які мешкають
на території України;
для позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти - за
рахунок фінансування освіти з державного чи місцевих бюджетів у закладах
освіти незалежно від форми власності у порядку, встановленому законом.
|
Фінансування здійснюється не за
принципом перерахування грошей освітнім закладам, а за принципом «гроші йдуть
за учнем»
В слові Україна виправлена
орфографічна помилка
|
|
11
|
Стаття 7. Державна політика у сфері освіти
|
2. Державна політика у сфері освіти визначається Верховною Радою України
відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади.
Розробка та реалізація державної політики у сфері освіти здійснюється на
основі наукових досліджень, прогнозів та статистичних даних з урахуванням
індикаторів розвитку освіти світового співтовариства та країн
Європейського Союзу.
|
2. Державна політика у сфері освіти визначається Верховною Радою України
відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Розробка та реалізація державної політики у сфері
освіти здійснюється на основі наукових досліджень, прогнозів та статистичних
даних з урахуванням індикаторів розвитку освіти світового співтовариства. (та країн
Європейського Союзу – викреслити)
|
Державна політика у сфері освіти
здійснюється не тільки органами виконавчої влади, а й органами місцевого
самоврядування.
Термін «світове співтовариство»
містить в собі термін «країн
Європейського Союзу»
|
|
12
|
Стаття 8. Засади освітньої діяльності
|
Стаття 7. Державна політика у сфері освіти
п. 4. Засади освітньої діяльності
|
Не варто поєднувати та змішувати різні
по змісту поняття «засади освітньої діяльності» та «принципи освіти».
|
||
13
|
Стаття 7. Державна політика у сфері освіти
|
Засадами
освітньої діяльності є:
забезпечення
якості освіти;
забезпечення
рівного доступу до освіти відповідно до законів України, включаючи позитивні
дії його його забезпечення;
науковий
характер освіти;
єдність і
наступність системи освіти;
прозорість
і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;
відповідальність
та підзвітність органів управління освітою на навчальних закладів перед
громадянами;
інституційне
відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення
діяльності навчальних закладів;
інтеграція
з ринком праці;
інтеграція
з культурним розвитком;
свобода у
виборі форм здобуття і видів освіти;
академічна
доброчесність;
академічна
свобода;
фінансова,
академічна та адміністративна автономія навчальних закладів у межах,
визначених законодавством;
гуманізм;
єдність
навчання, виховання та розвитку;
невтручання
політичних партій та релігійних організацій в освітній процес;
державно-громадське
партнерство;
сприяння
навчанню впродовж життя;
інтеграція
у міжнародне освітнє та наукове середовище.
|
4. Засадами
освітньої діяльності є:
забезпечення
якості освіти;
забезпечення
рівного доступу до освіти відповідно до законів України, включаючи позитивні
дії його (його – викреслити)
забезпечення;
науковий
характер освіти;
єдність і
наступність системи освіти;
прозорість
і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;
відповідальність
та підзвітність органів управління освітою та (на –
викреслити) навчальних закладів перед громадянами;
інституційне
відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення
діяльності навчальних закладів;
інтеграція
з ринком праці;
інтеграція
з культурним розвитком;
(свобода у виборі форм здобуття і видів освіти;
академічна доброчесність;
академічна свобода; - викреслити)
фінансова,
академічна та адміністративна автономія навчальних закладів у межах,
визначених законодавством;
(гуманізм;
єдність навчання, виховання та розвитку; - викреслити)
невтручання
політичних партій та релігійних організацій в освітній процес;
державно-громадське
партнерство;
сприяння
навчанню впродовж життя;
інтеграція
у міжнародне освітнє та наукове середовище;
чіткі, вимірювані показники ефективності навчання;
спрямованість на повні оптимальні індивідуальні кінцеві результати навчання
та виховання кожного учня;
забезпечення вільного доступу усім
учасникам навчального процесу до якісних
цифрових освітніх он-лайн ресурсів;
забезпечення рівного доступу до мережі швидкісного широкосмугового
інтернету в закладах освіти незалежно
від їх типу;
забезпечення захисту
комп`ютеризованих систем, персональних даних, а також обмеження
доступу учасників навчального процесу до небажаного контенту»
|
«його» повторюється двічі -
помилка
«на» виправити на «та» - помилка
Терміни «свобода у виборі форм
здобуття і видів освіти;
академічна доброчесність;
академічна свобода; гуманізм;
єдність навчання, виховання та
розвитку» скоріше підходять для принципів освіти, ніж засад.
«…чіткі вимірювані показники
ефективності навчання;
спрямованість на повні оптимальні
індивідуальні кінцеві результати навчання та виховання кожного учня.»
використовуються на відміну від процесо-зорієнтованої освіти, де ніхто не
відповідає за результат навчання та забезпечення конкурентоздатності та
створення умов для оптимального працевлаштування тих, хто навчається.
Додатки «забезпечення вільного
доступу усім учасникам навчального
процесу до якісних цифрових освітніх
он-лайн ресурсів;
забезпечення рівного доступу до
мережі швидкісного широкосмугового інтернету в закладах освіти незалежно від їх типу.» -
спрямовані не тільки на забезпечення рівних умов навчання, а й як технічна
основа для створення Датабази та впровадження ваучеризациї.
|
|
14
|
Стаття 8. Основні принципи освіти
|
Основними принципами освіти в Україні є:
гуманізм;
|
Основними принципами освіти в Україні є:
(гуманізм; - викреслити)
|
Актуальність поняття «гуманізм» в
якості основного принципу освіти цілком розкривається через інші, більш
сучасні, одночасно конкретні та об’ємні поняття та виявляється дещо
застарілим так саме, як і інші поняття застосовані в ст. 8 проекту Закону.
|
|
15
|
невтручання політичних партій, релігійних організацій в освітній процес;
|
(невтручання політичних партій, релігійних організацій в освітній процес;
- викреслити)
|
Про невтручання політичних партій
є окрема стаття Закону «Про освіту». Релігійні ж організації мають право
засновувати учбові заклади.
|
||
16
|
науковий характер освіти;
|
рівність;
(науковий характер
освіти – викреслити)
|
Рівність (учнів, батьків учнів, вчителів,
шкіл, дорослих і дітей, різних форм отримання освіти, доступу до освіти)
|
||
17
|
інтеграція з наукою і виробництвом;
|
змагальність;
(інтеграція з наукою і
виробництвом – викреслити)
|
Змагальність (шкіл, вчителів,
учнів, шкільних програм і підручників, інноваційна спрямованість навчального
процесу)
|
||
18
|
єдність і наступність системи освіти;
|
практичність;
(єдність і наступність системи освіти – викреслити)
|
Практичність (структури
управління, програм навчання (сенситивність), фінансування, спрямованого на
досягнення повних практичних результатів, ваучеризація, виховання мобільності
в мінливому світі і професіоналізму, навчання протягом життя)
|
||
19
|
свобода у виборі форм здобуття і видів освіти;
|
солідарність;
(свобода у виборі форм здобуття і видів освіти – викреслити)
|
Солідарність (виховання командного
духу та патріотизму, кооперація і партнерство, інклюзивна освіта, виховання
єдності всього людства і людини як частини біосфери і всесвіту)
|
||
20
|
навчання впродовж життя;
|
(навчання впродовж життя;
– викреслити)
|
Це частина принципу «Практичність»
|
||
22
|
академічна доброчесність;
|
відкритість;
(академічна
доброчесність – викреслити)
|
Відкритість (деталізованої
фінансової інформації, вибори директорів шкіл та керівників департаментів
освіти, онлайн підручники і курси, створення системи контролю та підтримки
освіти на всіх рівнях з боку громадянського суспільства)
|
||
22
|
академічна свобода;
|
самостійність;
(академічна свобода – викреслити)
|
Самостійність (шкіл, учнів,
вчителів, управлінські структури - насамперед комунікаційно-інформаційний
сервіс, свобода у виборі форм отримання освіти, визнання унікальності життя
кожного, виховання особистої відповідальності).
|
||
23
|
єдність навчання, виховання та розвитку.
|
гармонійність.
(єдність навчання, виховання та розвитку – викреслити)
|
Гармонійність (єдність,
послідовність системи освіти і плавність переходу на наступні ступені,
збалансованість навантажень, щоденні заняття спортом, виховання розуміння
різноманіття картин світу)
|
||
24
|
Стаття 9. Мова освіти
|
1. Мовою
навчання у закладах освіти України є державна мова
|
1. Мовою
навчання у закладах освіти України є державна мова.
Держава сприяє впровадженню літературної
української мови в освітній процес.
|
В Україні існує дуже велика
проблема вживання «суржику»
|
|
25
|
2. За Державним стандартом загальної середньої
освіти всі учні повинні володіти основними термінами навчальних предметів державною
(українською), рідною (при належності до іншої національності ніж
українська), та іноземною мовами.
При цьому за єдиним Державним стандартом встановлюється рівень володіння іноземною мовою (єдиною
всесвітньою плановою мовою міжнародного спілкування) не нижче В2 за
класифікацією CEFR для всіх, хто отримує
загальну середню освіту.
|
П. 2 ст. 9 згідно з метою освіти
|
|||
26
|
2. Особам,
які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною
мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних
закладах. Це право реалізується через мережу навчальних закладів, класів
(груп), що створюються відповідно до законодавства
|
3.
Громадянам, які належать до інших ніж українська національностей (національних меншин – викреслити), гарантується право на навчання рідною мовою чи на
вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах.
Це право
реалізується через мережу навчальних закладів, класів (груп), що створюються
відповідно до законодавства
Учні, які мають проблеми із слухом,
повинні навчатися мовою жестів, коли
необхідно.
|
Треба відходити від вживання
терміну «національні меншини» як принижуючого гідність людини та
суперечливого базовому принципу рівності.
Учням з проблемами слуху теж треба
надати рівні умови навчання.
|
||
27
|
3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, у першу чергу -
англійської мови, у державних і комунальних закладах освіти шляхом:
|
(3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, у першу чергу -
англійської мови, у державних і комунальних закладах освіти шляхом: -
викреслити)
|
Втрачає актуальність з огляду на
введення в Закон ст. 9 п. 2 та 4 зі змінами
|
||
28
|
визначення у державних стандартах освіти обсягу та вимог до рівня
володіння мовою міжнародного спілкування як складової переліку нормативних
компетентностей на кожному рівні освіти;
|
(визначення у державних
стандартах освіти обсягу та вимог до рівня володіння мовою міжнародного
спілкування як складової переліку нормативних компетентностей на кожному
рівні освіти; - викреслити)
|
Втрачає актуальність з огляду на
введення в Закон ст. 9 п. 2 та 4 зі змінами
|
||
29
|
забезпечення за кошти державного і місцевого бюджетів оволодіння та
підвищення рівня володіння мовою міжнародного спілкування для педагогічних і
науково-педагогічних працівників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України;
використання мови міжнародного спілкування у освітньому процесі.
|
4. Держава сприяє забезпеченню за кошти державного і місцевих (ого – викреслити) бюджетів оволодіння та підвищення рівня
володіння мовою міжнародного спілкування для педагогічних і
науково-педагогічних працівників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України;
(використання мови міжнародного спілкування у освітньому процесі. -
викреслити)
|
забезпеченню
– помилка
місцевих
– помилка
«використання
мови міжнародного спілкування у освітньому процесі.» - Втрачає актуальність з огляду на введення в Закон
ст. 9 п. 2 та 4 зі змінами
|
||
30
|
4. Навчальні заклади, відповідно до освітньої програми, можуть
здійснювати навчальний процес кількома мовами (державною мовою, мовами
національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін
англійською та/або іншими мовами, забезпечивши при цьому знання громадянами
України, що навчаються, відповідних дисциплін державною мовою.
|
5. Навчальні заклади, відповідно до освітньої
програми, можуть здійснювати навчальний процес кількома мовами (державною
мовою, мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька
дисциплін англійською та/або іншими мовами, забезпечивши при цьому знання
громадянами України, що навчаються, відповідних дисциплін державною мовою.
У коледжах всі
дисципліни в обов’язковому порядку викладаються білінгвально за винятком мов.
|
Додатки згідно з метою освіти.
|
||
31
|
Розділ IІ. Система освіти
Стаття 10. Структура освіти
|
Структура освіти включає: дошкільну освіту;
середню освіту;
позашкільну освіту;
професійну (професійно-технічну) освіту;
вищу освіту;
післядипломну освіту;
самоосвіту;
освіта дорослих.
|
Структура освіти включає: початкову (дошкільну – викреслити) освіту;
середню освіту;
позашкільну освіту;
професійну (професійно-технічну) освіту;
вищу освіту;
післядипломну освіту;
самоосвіту;
освіта дорослих.
|
Речі називаються своїми іменами.
Так звана «дошкільна» освіта насправді є початковою освітою 1-го рівня.
|
|
32
|
Стаття 12. Дошкільна освіта
|
Дошкільна освіта
|
Початкова (Дошкільна – викреслити) освіта
|
Речі називаються своїми іменами.
Так звана «дошкільна» освіта насправді є початковою освітою 1-го рівня.
|
|
33
|
1. Початкова освіта передбачає
2 рівня:
- 1-й - початкова школа, інтегрована з дитячим садочком, тривалістю 3
роки;
- 2-й - молодша школа тривалістю 3 роки
|
Такий порядок розподілу ступенів є
близьким до оптимального особливо з огляду використання сенситивних періодів
розвитку дитини.
2-й варіант – це коли залишається
схема 5 – 4 – 3 (чи 4 – 5 – 3), але в неї інтегрується ідея використання
сенситивності. Однак 1-й варіант з 5 рівнями освіти по 3 роки кожний є
всебічно більш оптимальним насамперед з точки зору навчання, виховання та
економіки освіти
|
|||
34
|
1.
…Дошкільна освіта здобувається у навчальному закладі, в сім’ї або за участю
педагогічних працівників чи фізичних осіб, які здійснюють освітню діяльність,
та у інші визначені спеціальним законом способи…
|
2. Початкова (дошкільна –
викреслити) освіта здобувається у (навчальному – викреслити) закладі освіти за місцем проживання дитини, в
сім’ї або за участю вчителя чи фізичних осіб, які здійснюють освітню
діяльність (та у
інші визначені спеціальним законом способи – викреслити) Діти, які здобувають початкову
освіту в сім’ї чи за участі вчителя або фізичних осіб, які здійснюють
індивідуальну освітню діяльність у початковій і молодшій школі відповідно до
ліцензії, підсумкову атестацію проходять у закладах початкової та молодшої
школи. Діти, які здобувають початкову освіту в сім’ї, щорічно проходять
атестацію у закладах початкової освіти відповідного рівня. Орган місцевого самоврядування
може зобов’язати батьків забезпечити продовження початкової освіти іншим
способом, якщо результати річної атестації не відповідають вимогам освітньої
програми.
|
Цю норму Закону треба прописати
більш докладніше, щоб уникнути суперечностей щодо «сімейної» освіти, особливо
з огляду на те, що після впровадження ваучерів та кредитних ваучерів для
«анскулерів» та осіб без громадянства України рівень зловживань може зрости.
|
||
35
|
1. Метою дошкільної освіти є
забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання,
розвитку її розумових та творчих здібностей, сприяння гармонійній
соціалізації та піклування про її здоров'я, безпеку. Дошкільна освіта
здобувається у навчальному закладі, в сім’ї або за участю педагогічних
працівників чи фізичних осіб, які здійснюють освітню діяльність, та у інші
визначені спеціальним законом способи. Дошкільна освіта передбачає підготовку
до наступного рівня освіти – середньої освіти.
|
3. Метою початкової школи інтегрованої з
дитячим садочком (дошкільної освіти – викреслити) є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання, розвитку її розумових та творчих здібностей,
сприяння гармонійній соціалізації та піклування про
її здоров'я, безпеку. (Дошкільна освіта здобувається у навчальному закладі, в сім’ї або за
участю вчителя чи фізичних осіб, які здійснюють освітню діяльність, та у інші
визначені спеціальним законом способи–
викреслити).
Початкова школа (дошкільна освіта – викреслити) передбачає вирівнюючу підготовку до наступного рівня освіти – молодшої школи (середньої освіти –
викреслити).
|
Речі називаються своїми іменами.
Так звана «дошкільна» освіта насправді є початковою 1-го рівня.
«Вирівнюючу» - згідно з метою та
пріоритетом початкової освіти насамперед для досягнення
вирівняння рівня підготовки усіх
дітей.
|
||
36
|
2. Провідна роль у дошкільній освіті належить батькам або іншим особам,
які займаються доглядом, вихованням і навчанням дитини. Дошкільна освіта
ґрунтується на принципі її наступності з родинним вихованням та початковою
освітою.
|
4. Провідна роль у початковій
школі (дошкільній освіті – викреслити) належить батькам або іншим особам, які займаються доглядом, вихованням і
навчанням дитини. Початкова школа (Дошкільна освіта – викреслити) ґрунтується на принципі її наступності з родинним вихованням та молодшою школою (початковою освітою
– викреслити).
|
Речі називаються своїми іменами.
Так звана «дошкільна» освіта насправді є початковою 1-го рівня.
|
||
37
|
3. Держава сприяє батькам в організації дошкільної освіти через
формування і розвиток мережі навчальних закладів, заснування і утримання яких
покладено на органи місцевого самоврядування, шляхом розробки та реалізації
програм розвитку дошкільної освіти, підготовки
педагогічних працівників та запровадження освітніх програм для батьків.
|
5. Держава сприяє батькам в організації початкової школи (дошкільної
освіти – викреслити) через формування і розвиток мережі навчальних закладів, заснування і
утримання яких покладено на органи місцевого самоврядування, шляхом розробки
та реалізації програм розвитку
початкової школи (дошкільній освіти – викреслити), підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм
для батьків
Здобуття початкової освіти 1-го рівня
фінансується з видатків місцевих бюджетів та шляхом використання ваучерів.
|
Ваучери та надання безоплатних
кредитів в разі надання освіти в сім’ї впроваджуються з 1-го рівня початкової
освіти.
|
||
38
|
4. Батьки самостійно обирають способи, якими реалізують право на
дошкільну освіту. Вони мають забезпечувати догляд дитини, її розвиток,
виховання і навчання.
|
(4. Батьки самостійно обирають способи, якими реалізують право на
дошкільну освіту. Вони мають забезпечувати догляд дитини, її розвиток,
виховання і навчання. – викреслити)
|
Початкова школа є обов’язковою. Провідна роль батьків ж вже прописана в
ст. 12 п. 3, 4.
|
||
39
|
5. Держава здійснює контроль за доглядом, розвитком, вихованням і
навчанням дітей дошкільного віку.
|
6. Держава здійснює контроль за доглядом, розвитком, вихованням і навчанням
дітей (дошкільного –
викреслити) віку початкової школи, інтегрованої з дитячим
садком.
|
Речі
називаються своїми іменами. Так звана «дошкільна» освіта насправді є
початковою.
|
||
40
|
6. Дошкільна освіта у навчальний рік, що передує початку отримання
дитиною повної загальної середньої освіти, є обов’язковою.
7. Держава гарантує право на отримання дошкільної освіти дітьми віком від
3 років.
|
7. Початкова
школа (Дошкільна освіта у навчальний
рік, що передує початку отримання дитиною повної загальної середньої освіти,
- викреслити) є обов’язковою
Держава гарантує право на отримання початкової (дошкільної –
викреслити) освіти дітьми віком від 3 років.
|
Речі називаються
своїми іменами. Так звана «дошкільна» освіта насправді є початковою.
|
||
41
|
9. У навчальний рік, що передує переходу
до молодшої школи, Держава гарантує проведення відповідного тестування та,
при потребі, коригування рівня всебічної підготовки дитини до молодшої школи.
|
Соціалізація дітей.
Перевірка набуття компетенцій, необхідних для навчання у середній школі.
Сенситивний період соціалізації дітей – 2,5-6 років.
|
|||
42
|
10. Навчальні досягнення дітей по
завершенню початкової освіти повинні обов’язково підтверджуватися атестацією
у формі співбесіди у тому навчальному закладі, де дитина буде навчатися далі.
|
Соціалізація дітей.
Перевірка набуття компетенцій, необхідних для навчання у середній школі
|
|||
43
|
5. Метою початкової освіти є
різнобічний розвиток і соціалізація дитини відповідно до її вікових
особливостей, розвиток її критичного, творчого мислення, навчальних навичок,
духовне і моральне виховання особистості.
Початкова
освіта передбачає підготовку до наступного рівня освіти – базової середньої
освіти.
|
11. Метою молодшої школи (початкової освіти – викреслити) є різнобічний розвиток і соціалізація дитини
відповідно до її вікових особливостей, розвиток її критичного, творчого
мислення, навчальних навичок, духовне і моральне
виховання особистості.
Молодша школа (початкова освіта – викреслити) передбачає підготовку до наступного рівня освіти –
базової середньої освіти. Навчальний сенситивний пріоритет молодшої освіти - вивчення мов:
державної, рідної (при наявності), а також однієї з іноземних мов (до
досягнення рівня безбар’єрного спілкування).
В закладах освіти починаючи з молодшої
школи заняття спортом повинні бути щоденними.
|
Сенситивний період для вивчення
іноземних мов - від 4-х до 8-ми років.
Щоденні заняття спортом відповідають принципу гармонійності освіти.
«Критичний» період життя –
приблизно 7 років.
|
||
44
|
Стаття 13. Середня освіта
4. Повна середня освіта розпочинається у віці 6-7 років. Діти, яким
виповнилося 7 років на початок навчального року, мають розпочинати навчання у
закладі початкової освіти цього навчального року.
|
Стаття 12. Дошкільна освіта
12. Навчання у молодшій школі (Повна середня освіта – викреслити) розпочинається у
віці 6-7 років. Діти, яким виповнилося 7 років на початок навчального року,
мають розпочинати навчання у закладі початкової освіти цього навчального
року.
|
Цю норму треба перенести зі Статті
13 в Статтю 12
|
||
45
|
Стаття 13. Середня освіта
|
1. Повна середня освіта передбачає завершення трьох рівнів освіти:
|
1. Повна середня
освіта передбачає (завершення – викреслити) три рівні (освіти – викреслити):
|
«Завершення» - зайве
|
|
46
|
початкової освіти тривалістю 4 років;
|
1-й рівень базової середньої (початкової – викреслити) освіти (гімназія) тривалістю 3 (4 – викреслити) роки;
|
Діти 9-12 років
|
||
47
|
базової середньої освіти тривалістю 5 роки
|
2--й рівень базової середньої освіти (ліцей) тривалістю 3 роки
|
Діти 12-15 років
|
||
48
|
повної середньої освіти тривалістю 3 роки.
|
повна середня освіта (коледж) тривалістю 3 роки.
Навчання в професійно-технічному коледжі
може тривати від 2 до 4,5 років.
|
Діти 15-18 років
|
||
49
|
3. Навчальні досягнення випускників по завершенню базової та повної
середньої освіти повинні обов’язково підтверджуватися державною підсумковою
атестацією у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
|
3. Навчальні досягнення випускників по завершенню молодшої школи, гімназії, ліцею
(базової – викреслити) та повної середньої
освіти (коледжу) повинні обов’язково підтверджуватися державною підсумковою атестацією у
формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Після закінчення молодшої школи – ЗНО-1
Після закінчення 1-го рівня базової середньої
освіти (гімназії) – ЗНО-2
Після закінчення 2-го рівня базової
середньої освіти (ліцею) – ЗНО-3
Після закінчення повної середньої освіти
(коледжу) – ЗНО-4
|
ЗНО-1, ЗНО-2, ЗНО-3 та ЗНО-4
відповідно.
|
||
50
|
4. Закладами освіти 1-го рівня базової
середньої освіти є загальноосвітні та профільні гімназії.
Навчальний сенситивний пріоритет гімназії
– вивчення базових наук та створення умов для поглибленого оволодіння
компетенціями та навиками.
Закладами освіти 2-го рівня базової
середньої освіти є загальноосвітні та профільні ліцеї.
Навчальний сенситивний пріоритет ліцею –
знайомство з основами загальної картини світу, критичного і системного
мислення (системологія), програмування та
подовження вивчення базових наук з подальшою диференціацією.
|
Сенситивний період для вивчення
наук – 6-11 років
12-14 років – формування
критичного ставлення до оточення, нових освітніх мотивацій, перш за все
основаних на бажанні самовдосконалення.
«Критичний» період життя –
приблизно 13 років
|
|||
51
|
5. Метою базової середньої освіти є
всебічний розвиток та соціалізація дитини. Базова середня освіта передбачає
здобуття базових знань, формування ключових і предметних компетентностей з
основ наук і культури, розвиток критичного і творчого мислення, навичок
осмисленого читання, сприйняття та самостійної інтерпретації текстів, засвоєння
етичних норм та громадянських компетентностей, фізичний і естетичний
розвиток, особистісне і соціальне самовизначення.
Базова середня освіта передбачає підготовку до наступного рівня освіти –
профільної середньої освіти.
|
5. Метою базової середньої освіти є всебічний розвиток та соціалізація
дитини. Базова середня освіта передбачає здобуття базових знань, формування
ключових і предметних компетентностей з основ наук і культури, розвиток
критичного і творчого мислення, навичок осмисленого читання, сприйняття та
самостійної інтерпретації текстів, засвоєння морально-етичних норм та громадянських
компетентностей, фізичний і естетичний розвиток, особистісне і соціальне
самовизначення.
Базова середня освіта передбачає підготовку до наступного рівня освіти – повної (профільної – викреслити) середньої освіти.
|
Поняття «морально» є тісно
пов’язаним з поняттям «етичних» тому доцільно їх використання разом.
|
||
52
|
6. Повна середня освіта передбачає засвоєння особою визначеного
суспільними потребами обсягу знань, вдосконалення навичок критичного і
системного мислення, до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
професійної діяльності та громадянської активності, забезпечення готовності
до продовження навчання на наступному рівні освіти.
Повна середня освіта передбачає два напрями профілізації:
загальноосвітній та професійний.
Загальноосвітній напрям передбачає профільну середню освіту на основі
поєднання визначеного Державним стандартом змісту повної загальної середньої
освіти та поглибленого предметного навчання з урахуванням здібностей та
освітніх потреб учнів й орієнтацію на продовження навчання на наступному
рівні освіти.
Професійний напрям передбачає профільну середню освіту на основі
поєднання визначеного Державним стандартом змісту повної загальної середньої
освіти та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням
здібностей та потреб учнів й орієнтацію на ринок праці.
|
6. Повна середня
освіта передбачає засвоєння особою визначеного суспільними потребами та нею особисто обсягу знань, вдосконалення навичок критичного і
системного мислення, до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
професійної діяльності та громадянської активності, забезпечення готовності
до продовження навчання на наступному рівні освіти.
Повна середня освіта передбачає три (два – викреслити) напрями профілізації: академічний (загальноосвітній – викреслити), професійно-технічний та професійний.
Академічний (Загальноосвітній – викреслити) напрям передбачає профільну середню освіту на основі
поєднання визначеного Державним стандартом змісту повної загальної середньої
освіти та поглибленого предметного навчання з урахуванням здібностей та
освітніх потреб учнів й орієнтацію на продовження навчання на наступному
рівні освіти.
Професійний та професійно-технічний напрями
передбачають профільну середню
освіту на основі поєднання визначеного Державним стандартом змісту повної
загальної середньої освіти та професійно орієнтованого підходу до навчання з
урахуванням здібностей та потреб учнів й орієнтацію на ринок праці.
Навчальний сенситивний пріоритет коледжу –
синтез отриманих знань, вибір напрямку самореалізації, підготовка до
професійної діяльності та самостійного життя
|
15-20 років – пік розвитку
багатьох здібностей людини, поширення діапазону знань.
«Критичний» період життя –
приблизно 19 років.
|
||
53
|
7. Здобуття повної загальної середньої освіти можливе шляхом навчання:
…за професійним напрямом профілізації середньої освіти – в закладах
професійної освіти (професійних коледжах і ліцеях, центрах професійної
підготовки, технікумах, професійних училищах), які спроможні поєднати
здобуття повної середньої освіти, зміст якої визначеної державним стандартом,
та професійної підготовки.
|
7. Здобуття повної загальної середньої освіти можливе шляхом навчання:
…за професійним напрямом профілізації середньої освіти – в закладах
професійної освіти (професійних коледжах і ліцеях, центрах професійної
підготовки, технікумах, професійних училищах), які спроможні поєднати
здобуття повної середньої освіти, зміст якої визначений державним стандартом, та професійної підготовки. Або в закладах загальної середньої
освіти, які спроможні поєднати здобуття повної середньої освіти,
зміст якої визначений
державним стандартом, та професійної підготовки (професійно-технічних коледжах), або в закладах загальної середньої освіти,
які спроможні надати здобуття повної середньої освіти, зміст якої визначений
державним стандартом, з одночасним набуттям учнями професійної
підготовки в закладах професійної освіти (професійних коледжах, центрах
професійної підготовки, професійних училищах), які не спроможні надати
здобуття повної середньої освіти, зміст якої визначений державним стандартом.
|
Навчання у професійно-технічному
коледжі передбачає по завершенню складання іспиту ЗНО-4.
Можливо, варто зовсім відмовитись
від технікумів, профтехучилищ шляхом інтегрування їх в професійно-технічні
коледжі, але надати повну свободу для учнів (не тільки ПТК) отримати професію
або професійні навички та кваліфікації в центрах професійної підготовки
(кластерах, тощо)
|
||
54
|
Стаття 15. Професійна (професійно-технічна) освіта
|
3. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку
фахівців і підвищення кваліфікації громадян за кошти державного та місцевих
бюджетів, а також за угодами з підприємствами, об'єднаннями, установами,
організаціями, окремими громадянами. Навчання особи у закладі професійної
освіти може оплачувати підприємство, установа, організація на підставі
тристоронньої угоди про навчання та подальше працевлаштування. Якщо таке
навчання відбувається на основі базової середньої освіти, держава фінансує
частину витрат, потрібну для здобуття особою повної середньої освіти.
|
3. Заклади професійної освіти, незалежно від форми власності, здійснюють підготовку, перепідготовку фахівців і підвищення кваліфікації
громадян за кошти державного та місцевих бюджетів, а також за угодами з
підприємствами, об'єднаннями, установами, організаціями, окремими
громадянами. Навчання особи у закладі професійної освіти може оплачувати
підприємство, установа, організація, а також фізичні особи на підставі тристоронньої угоди про
навчання та подальше працевлаштування. Якщо таке навчання відбувається на
основі базової середньої освіти, держава фінансує частину витрат, потрібну
для здобуття особою повної середньої освіти.
|
Ваучери використовуються незалежно
від форми власності навчального закладу.
Окремі громадяни також можуть
приймати участь в оплаті навчання.
|
|
55
|
Стаття 21. Інтеграція осіб з особливими освітніми потребами в
загальноосвітній простір та інклюзивне навчання.
|
1. Заклади
дошкільної та середньої освіти можуть створювати у своєму складі спеціальні
та інклюзивні групи та класи для навчання дітей з особливими освітніми
потребами.
|
1. Заклади початкової (дошкільної – викреслити), середньої та професійної освіти можуть
створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні групи та класи для
навчання дітей з особливими освітніми потребами.
|
У закладах професійної освіти теж
можуть створюватися інклюзивні групи.
|
|
56
|
2. Заклади дошкільної та середньої освіти зі спеціальними та інклюзивними
групами та класами для навчання дітей з особливими освітніми потребами
створюють спеціальні умови для їх корекційного освітнього процесу.
|
2. Заклади початкової (дошкільної – викреслити), середньої та професійної освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами для навчання
дітей з особливими освітніми потребами створюють спеціальні умови для їх
корекційного освітнього процесу.
|
У закладах професійної освіти теж можуть
створюватися інклюзивні групи.
|
||
57
|
Стаття 22. Навчальний рік.
|
1. Навчальний рік в галузі початкової та
повної середньої освіти починається з 1-го серпня і закінчується 31-го липня.
Навчальний рік повинен тривати 185 навчальних днів.
Кожного разу, коли з вагомих причин
неможливо організувати навчання в нормований строк і немає можливості інакше
досягти навчальних цілей, втрачені шкільні дні мають бути заміщені додаванням
шести днів як максимум до щорічної кількості
шкільних днів.
|
В Закон варто ввести окрему статтю
про навчальний рік. Нумерація статей далі відповідно змінюється.
Це світова практика
|
||
58
|
2. В галузі початкової та повної середньої
освіти тривалість літніх канікул не може бути меншої ніж 65 календарних днів
безперервно, але без урахування можливих ЗНО та добровільних для учня
навчальних навантажень;
тривалість зимніх канікул не може бути
меншою ніж 15 календарних днів безперервно;
не більш ніж через кожні 6 тижнів і 3 доби
безперервних занять учням повинен надаватися відпочинок не менш ніж на 4
доби.
|
||||
59
|
3. Обласні департаменти освіти та науки не
пізніше ніж за 3 місяці до початку нового навчального року встановлюють календар наступного
навчального року для усіх навчальних закладів області з урахуванням вимог ст.
22 цього Закону.
|
Мабуть, найбільш оптимально
починати навчальний рік з другого понеділка серпня (з 8-го по 14-е серпня) а
завершувати в останню п’ятницю травня чи першу п’ятницю червня
|
|||
60
|
4. Навантаження учня на кожному рівні
освіти повинно бути таким, щоб йому чи їй залишалося досить часу для
відпочинку, дозвілля і хобі, окрім часу, проведеного в школі, дороги до школи
і домашнього завдання.
|
||||
61
|
Розділ ІІІ. Навчальні заклади
Стаття 26. Керівник навчального закладу
|
2. Керівник навчального закладу обирається чи призначається за конкурсом
з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу
освіту. Щодо керівників навчальних закладів застосовується контактна форма
трудового договору.
|
2. Керівник навчального закладу обирається (чи призначається за конкурсом – викреслити) з числа претендентів, які вільно
володіють державною мовою та відповідають кваліфікаційним вимогам (і мають вищу освіту – викреслити).
Термін контракту керівника навчального
закладу – 3 роки з можливостю дострокового припинення трудового договору та
призначення дострокових виборів. (Щодо
керівників навчальних закладів застосовується контактна форма трудового
договору- викреслити).
|
Керівника навчального закладу
варто саме обирати, а не призначати за конкурсом, тим більш з огляду на дуже
суперечливі умови, які були запроваджені останньої постановою КМУ. При цьому
порядок виборів може бути таким:
- Заявку на участь може подати будь-який
бажаючий
- Перший етап – конкурсний:
складання письмового іспиту незалежної зовнішньої комісії…
|
|
62
|
3. Кваліфікаційні вимоги до керівника, порядок проведення конкурсу та
призначення на посаду визначається законодавством України і статутом
навчального закладу.
|
3. Кваліфікаційні вимоги до керівника, порядок проведення виборів (конкурсу – викреслити) та призначення на посаду визначається
законодавством України і статутом навчального закладу.
|
…- Завдання повинні відповідати
вимогам законодавства, створювати рівні для всіх кандидатів умови і включати
візію розвитку навчального закладу
- Другий етап - вибори
прямим відкритим голосуванням
співробітників закладу, батьків учнів, або їх представників, представників
департаменту освіти та засновника закладу, у ліцеях і коледжах - також
представники учнів…
|
||
63
|
4. Керівник загальноосвітнього навчального закладу призначається на
посаду за рішенням конкурсної комісії, в яку входять представники
педагогічного колективу, батьків учнів, які навчаються у цьому навчальному
закладі, та засновника навчального закладу.
|
4. Керівник загальноосвітнього навчального закладу призначається на
посаду за результатами виборів, (рішенням конкурсної комісії, - викреслити) в яких беруть участь: представники – викреслити) весь педагогічний колектив, батьки учнів, які
навчаються у цьому навчальному закладі, або їх представники, а
також представники учнівського самоврядування (в коледжах та ліцеях), департаменту
освіти області та засновника навчального закладу.
|
…- до голосування представник
департаменту освіти області може рекомендувати одну або кілька кандидатур і
заявляти недовіру кандидатам.
- Обраним вважається той, хто
набрав більше 50% голосів. У разі необхідності проводиться другий тур, в
якому беруть участь 2 кандидати з найбільшою кількістю голосів у першому
турі.
|
||
64
|
Стаття 30. Відкритість і прозорість у діяльності навчального закладу
|
3. Заклади освіти державної і комунальної форми власності на своїх
офіційних веб-сайтах або офіційних веб-сайтах їх засновників оприлюднюють
кошторис і звіт про надходження та використання коштів, спрямованих на
забезпечення їхньої діяльності.
|
3. Заклади освіти незалежно від (державної і
комунальної – викреслити) форми власності на своїх офіційних веб-сайтах або офіційних веб-сайтах їх засновників повинні оприлюднювати (ють кошторис і звіт –
викреслити) усі фінансові операції про надходження та використання коштів, спрямованих
на забезпечення їхньої діяльності
не пізніше 5 робочих днів з моменту здійснення цієї фінансової операції
та одночасно надавати її в повному обсязі органу управління освітою області
відповідно до регламенту, який затверджує центральний орган управління
освітою.
|
Якщо впроваджується рівність умов
використання ваучерів, також і фінансова інформація, причому обов’язково деталізована,
має бути відкритою для усіх незалежно від форми власності.
|
|
65
|
4. Орган управління освітою області повинен відповідно до регламенту який
затверджує центральний орган управління освітою систематизувати в повному
обсязі фінансову інформацію, яку надають йому всі навчальні заклади області
та оприлюднювати її на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 2 робочих днів
|
||||
66
|
Стаття 32. Політична і релігійна діяльність у
навчальних закладах
|
2. Залучення керівництвом закладів освіти, органами державної влади та
місцевого самоврядування, іншими фізичними чи юридичними особами осіб, що
навчаються, до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час
освітнього процесу не допускається.
|
2. Залучення керівництвом закладів освіти, органами державної влади та
місцевого самоврядування, іншими фізичними чи юридичними особами осіб, що
навчаються, до участі в будь-якій формі в політичних акціях і релігійних заходах під час освітнього процесу, не
допускається. Особливо це стосується періодів виборів
директорів шкіл та керівництва Департаментів освіти.
Під час освітнього процесу не допускається використання будь-якої
партійної символіки в закладах освіти окрім спеціально відведених під ДВК
приміщень та тільки на термін існування цієї ДВК.
|
Беручи до уваги розповсюдження та
посилення зловживань, заходи щодо захисту закладів освіти та освітнього
процесу від впливу політичної діяльності повинні бути більш жорсткими.
|
|
67
|
Розділ IV. Освітні програми, кваліфікації та документи про освіту
Стаття 33. Освітня програма
|
4. Освітні
програми класифікуються за:
видами
освіти – освітні програми формальної освіти, освітні програми неформальної
освіти;
рівнями
(формальної) освіти – освітні програми дошкільної освіти, освітні програми
середньої освіти, освітні програми професійної (професійно-технічної) освіти,
освітні програми вищої освіти, освітні програми післядипломної освіти;
|
4. Освітні
програми класифікуються за:
видами
освіти – освітні програми формальної освіти, освітні програми неформальної освіти;
рівнями
(формальної) освіти – освітні програми початкової (дошкільної
– викреслити) освіти, освітні
програми середньої освіти, освітні програми професійної
(професійно-технічної) освіти, освітні програми вищої освіти, освітні
програми післядипломної освіти;
|
||
68
|
Стаття 39. Ліцензування освітньої діяльності
|
6. Висновок про порушення навчальним закладом умов і правил ліцензійної
діяльності, подання та розповсюдження недостовірної інформації щодо її
здійснення робить центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості
освіти.
|
6. Висновок про
порушення навчальним закладом умов і правил ліцензійної діяльності, подання
та розповсюдження недостовірної інформації щодо її здійснення робить
центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти або визначені спеціальними законами громадські організації і колегії із
забезпечення якості освіти для закладів початкової, середньої, професійної та
позашкільною освіти в ході акредитаційної експертизи, інспектування якості
вищої освіти в ході акредитації освітніх програм.
|
Щоб уникнути корупційної
складової, потрібна громадська колегія на кшталт колегії адвокатів
|
|
69
|
7. Рішення про призупинення або анулювання ліцензії на освітню діяльність
приймає орган, що її надавав, у тому числі за поданням центрального органу
виконавчої влади із забезпечення якості освіти, у порядку, визначеному
центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.
|
7. Рішення про призупинення або
анулювання ліцензії на освітню діяльність приймає орган, що її надавав, у
тому числі за поданням центрального органу виконавчої влади із забезпечення
якості освіти, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у
сфері освіти та
за згодою з визначеними спеціальними законами громадськими організаціями і
колегіями із забезпечення якості освіти
|
Щоб уникнути корупційної
складової, потрібна громадська колегія на кшталт колегії адвокатів
|
||
70
|
Стаття 47. Державні гарантії здобувачам освіти
та педагогічним і науково-педагогічним працівникам
|
4. Особи, які навчаються у державних і комунальних загальноосвітніх
навчальних закладах не за місцем проживання, на період навчання
забезпечуються безкоштовними гуртожитками відповідно до порядку, визначеного
Кабінетом Міністрів України.
|
4. Особи, які здобувають освіту (навчаються – викреслити) у (державних і
комунальних – викреслити) загальноосвітніх
навчальних закладах не за місцем проживання, на період навчання
забезпечуються безкоштовними гуртожитками відповідно до порядку, визначеного
Кабінетом Міністрів України.
|
Рівність умов
|
|
71
|
7. Особи,
які здобувають освіту у державних і комунальних професійних
(професійно-технічних) навчальних закладах, на період навчання забезпечуються
гуртожитками, стипендіями, спеціальним одягом у порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України.
|
7. Особи,
які здобувають освіту у (державних і
комунальних – викреслити) професійних
(професійно-технічних) навчальних закладах, на період навчання забезпечуються
гуртожитками, у
державних і комунальних професійних (професійно-технічних) навчальних
закладах – гуртожитками, стипендіями, спеціальним одягом у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
|
Рівність умов
|
||
72
|
Розділ VII. Професійний розвиток та оплата праці педагогічних та
науково-педагогічних працівників
Стаття 49. Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і
науково-педагогічних працівників.
|
2.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється упродовж п’яти
років та включає в себе проходження освітньої програми, стажування, участь у
сертифікаційних програмах і тренінгах. При цьому педагогічні працівники мають
щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації.
Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації впродовж 5
років не може бути меншою 150 годин (5 кредитів).
|
2.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється упродовж від двох до п’яти років та включає в себе проходження освітньої
програми, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року». При цьому педагогічні
працівники мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї
кваліфікації. Загальна кількість академічних годин для підвищення
кваліфікації (впродовж 5 років – викреслити) не може бути меншою 150 годин (5 кредитів).
|
Не слід встановлювати бар’єр для
талановитої молоді у вигляді 5 років на наступний рівень кваліфікації, але
варто умови проходження сертифікації створити досить тяжкими, щоб уникнути
девальвації високих рівнів кваліфікації.
Участь у Всеукраїнському конкурсі
«Вчитель року» має стати не тільки обов’язковою, а значно більш престижною,
впливовішою та призовий фонд конкурсу має значно зрости.
|
|
73
|
Стаття 50. Державна сертифікація педагогічних працівників
|
2. За
результатами сертифікації педагогічному працівнику присвоюється певна
кваліфікаційна категорія. Кваліфікаційними категоріями педагогічних
працівників є: педагог-стажист, педагог другої категорії, педагог першої
категорії, педагог вищої категорії.
|
2. За результатами сертифікації
педагогічному працівнику присвоюється певна кваліфікаційна категорія.
Кваліфікаційними категоріями педагогічних працівників є: асистент педагога (педагог-стажист, - викреслити)
педагог другої категорії, педагог першої категорії, педагог вищої
категорії, наставник.
|
Відразу після закінчення ВНЗ
працівника навряд чи можна вважати педагогом.
Теж саме, але з зовсім іншого боку
стосується педагога, який досяг рівня, коли сам може якісно навчати інших
педагогів.
Ця можливість кар’єрного зростання
може додати мотивації вчителям.
|
|
74
|
4. При
сертифікації для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної освіти
перевірці підлягають знання та навички зі змісту та методики навчання і
знання з предмету (предметів), котрі планує викладати педагогічний працівник.
|
4. При сертифікації
для роботи у закладах (дошкільної, середньої, позашкільної – викреслити) освіти перевірці підлягають знання з державної мови, а
також, при наявності відповідного рішення органів місцевого самоврядування,
національної мови, знання та навички зі змісту та методики навчання і знання з предмету
(предметів), котрі планує викладати педагогічний працівник.
|
Складання іспиту на знання
державної мови під час сертифікації викладачів є світовою практикою. Крім того, кожен викладач, який передає
свої знання учням і отримує за це державні кошти, повинен володіти державною
мовою.
|
||
75
|
Стаття 53.
Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників
|
3.
Посадові оклади педагогічних працівників підвищуються з урахуванням надбавки
за кваліфікаційні категорії:
педагога
(вчителя) другої категорії – на 15 % від посадового окладу;
педагога
(вчителя) першої категорії – на 30 % від посадового окладу;
педагога
(вчителя) вищої категорії – на 50 % від посадового окладу .
|
3. Посадові оклади
педагогічних працівників підвищуються з урахуванням надбавки за
кваліфікаційні категорії:
педагога (вчителя)
другої категорії – на 20 (15
– викреслити) % від посадового окладу;
педагога (вчителя)
першої категорії – на 30 % від посадового окладу;
педагога (вчителя)
вищої категорії – на 50 % від посадового окладу ;
наставника
- на 80% від посадового окладу.
|
Різниця між «допедагогом», якщо
можна так висловитися, та саме педагогом має бути більшою в тому числі при
оплаті праці.
|
|
76
|
Розділ VIII. Управління у сфері освіти
Стаття 56. Повноваження Кабінету Міністрів
України
|
Кабінет
Міністрів України:
…визначає
порядок формування і розподілу освітньої субвенції та субвенції на підготовку
робітничих кадрів між адміністративно-територіальними одиницями відповідно до
цього закону;
визначає
порядок розподілу державного фінансування професійної (професійно-технічної),
вищої освіти та стипендійного фонду;
визначає
порядок розподілу освітньої субвенції між закладами середньої освіти, що
знаходяться у державній і комунальній власності;
затверджує
перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників дошкільних,
загальноосвітніх, професійних (професійно-технічних), позашкільних навчальних
закладів;
|
Кабінет
Міністрів України:
…визначає
порядок формування і розподілу (освітньої
субвенції та – викреслити) субвенції
на підготовку робітничих кадрів між адміністративно-територіальними одиницями
відповідно до цього закону;
визначає
порядок розподілу ваучерів для отримання учнями і студентами (державного фінансування – викреслити)
професійної (професійно-технічної), вищої освіти та стипендійного фонду;
визначає
порядок розподілу отриманих учнями ваучерів (освітньої субвенції – викреслити)
між закладами початкової
та середньої освіти, (що знаходяться у
державній і комунальній власності - викреслити;
визначає порядок погашення кредитних
ваучерів наданих батькам чи опікунам дітей, які здобувають освіту в сім’ї,
екстерном, а також громадянам без громадянства України, які здобувають освіту
в закладах початкової, повної середньої та професійної освіти;
затверджує
перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників початкових (дошкільних, - викреслити)
загальноосвітніх, професійних (професійно-технічних), позашкільних навчальних
закладів;
щорічно визначає мінімальні обов’язкові
нормативи фінансування закладів освіти з боку органів місцевого
самоврядування та розміри ваучерів і відповідних кредитних ваучерів.
|
Ваучери!
Застосування мінімальних
нормативів для органів місцевого самоврядування дозволить уникнути зловживань
з боку цих органів. Зараз є поширена практика, коли деякі міські, районні
ради на отримання закладів освіти свого підпорядкування передбачають
неприпустимо мале фінансування. Навіть, трапляються випадки, коли в бюджетах
органів місцевого самоврядування на це немає жодної гривні.
|
|
77
|
Стаття 57. Повноваження центрального органу
виконавчої влади у сфері освіти
|
1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти: формує пропозиції щодо
обсягу освітньої субвенції, державного фінансування професійної (професійно-технічної),
вищої освіти та стипендійного фонду;
розподіляє
освітню субвенцію та державне фінансування професійної
(професійно-технічної), вищої освіти та стипендійний фонд;
|
1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти: формує пропозиції щодо
обсягу (освітньої субвенції, - викреслити) державного фінансування закладів (професійної
(професійно-технічної), вищої – викреслити) освіти та стипендійного фонду;
розподіляє
(освітню субвенцію та державне фінансування професійної
(професійно-технічної), вищої освіти та – викреслити) стипендійний фонд;
здійснює контроль за розподілом ваучерів
між закладами освіти та дотриманням правил отримання, використання і
погашення кредитних ваучерів, наданих батькам чи опікунам учнів, які
здобувають освіту в сім’ї, екстерном, а також особам без громадянства України,
які здобувають освіту в закладах початкової, повної середньої та професійної
освіти.
|
Ваучери!
|
|
78
|
Стаття 58. Повноваження центральних органів
виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади
|
Центральні
органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади:
розподіляють
державне фінансування для закладів професійної (професійно-технічної), що
знаходяться у їхньому підпорядкуванні;
|
Центральні
органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади:
(розподіляють державне фінансування для закладів професійної
(професійно-техніч ної), що
знаходяться у їхньому підпорядкуванні – викреслити)
|
Ваучери!
|
|
79
|
Стаття 59. Повноваження місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
|
3. Районні
(місцеві) ради, міські ради міст обласного значення, міст Києва і
Севастополя:
забезпечують
організацію обліку дітей дошкільного та шкільного віку;
…звітують
перед районними радами, міськими радами міст обласного значення, міст Києва і
Севастополя про якість освіти, стан і перспективи розвитку мережі навчальних
закладів, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні в порядку, визначеному
центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.
|
3. Районні
(місцеві)- викреслити) ради, міські ради міст обласного значення, міст
Києва і Севастополя:
разом з органом управління освіти області забезпечують
організацію обліку дітей дошкільного та шкільного віку;
(…звітують перед районними радами, міськими радами міст обласного
значення, міст Києва і Севастополя про якість освіти, стан і перспективи
розвитку мережі навчальних закладів, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні
в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти. -
викреслити).
|
Місцеві –
зайве.
Ці функції
цілком можуть бути покладені на обласні департаменти освіти та науки та самі
учбові заклади чи їх добровільні методично-організаційні об’єднання.
|
|
80
|
5. Міські
ради міст районного підпорядкування, сільські, селищні ради, об’єднані
територіальні громади засновують заклади дошкільної освіти та забезпечують їх
діяльність.
|
5. Міські
ради міст районного підпорядкування, сільські, селищні ради, об’єднані
територіальні громади засновують заклади початкової (дошкільної
– викреслити) освіти 1-го рівня та забезпечують в межах наданих відповідним законодавством
повноважень їх діяльність.
|
|||
81
|
Стаття 60. Повноваження центрального органу
виконавчої влади із забезпечення якості освіти
|
2.
Центральний орган виконавчої владі, що здійснює забезпечення якості освіти:
проводить
ліцензійну експертизу закладів дошкільної, середньої, позашкільної та
професійної (професійно-технічної) освіти та готує висновки ліцензійної
експертизи, публікує їх на офіційному веб-сайті та надає органу ліцензування;
проводить
акредитацію освітніх програм у закладах дошкільної, середньої та професійної
(професійно-технічної) освіти;
|
2.
Центральний орган виконавчої владі, що здійснює забезпечення якості освіти:
за погодженням з визначеними спеціальними
законами громадськими організаціями і колегіями із забезпечення якості освіти
проводить ліцензійну експертизу
закладів початкової
(дошкільної – викреслити),
середньої, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти та готує
висновки ліцензійної експертизи, публікує їх на офіційному веб-сайті та надає
органу ліцензування;
проводить
акредитацію освітніх програм у закладах початкової (дошкільної
– викреслити), середньої та професійної (професійно-технічної)
освіти;
|
Щоб
уникнути корупційної складової, потрібна громадська колегія на кшталт колегії
адвокатів
|
|
82
|
Стаття 61. Повноваження засновника навчального
закладу
|
2.
Засновник (засновники) навчального закладу або уповноважений ним (ними)
орган:
укладає
контракт з особою в місячний строк після її обрання керівником навчального
закладу за конкурсом у порядку, встановленому спеціальними законами;
|
2.
Засновник (засновники) навчального закладу або уповноважений ним (ними)
орган:
укладає
контракт з особою в місячний строк після її обрання керівником навчального
закладу за підсумком виборів (конкурсом – викреслити) у
порядку, встановленому спеціальними законами;
|
Згідно зі
ст. 26 проекту Закону «Про освіту»
|
|
83
|
Стаття 62. Відкритість органів управління
освітою
|
1.
Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління
освітою підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційних веб-сайтах органів
виконавчої влади та місцевого самоврядування, навчальних закладів, інших
органів, установ, організацій та в засобах масової інформації, на
інформаційних стендах і в будь-який інший спосіб.
|
1.
Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління
освітою підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційних веб-сайтах органів
виконавчої влади та місцевого самоврядування, навчальних закладів, інших
органів, установ, організацій, яких стосуються ці управлінські дії. А також може бути
оприлюднена (та – викреслити)
в засобах масової інформації, на інформаційних стендах і в будь-який інший
спосіб.
|
Більш
конкретне та чітке формулювання.
|
|
84
|
3. Органи
управління освітою, які є розпорядниками бюджетних коштів, на своїх офіційних
веб-сайтах оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання
коштів державного та місцевого бюджетів, спрямованих на забезпечення
діяльності навчальних закладів, які знаходяться у їхньому підпорядкуванні.
|
3. Органи
управління освітою, які є розпорядниками бюджетних коштів та ваучерів,
на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та
використання коштів державного та місцевого бюджетів, спрямованих на
забезпечення діяльності навчальних закладів, які знаходяться у їхньому
підпорядкуванні.
|
|||
85
|
4.
Забороняється обмежувати доступ до відомостей про стан та якість освіти.
|
4.
Забороняється у
будь-який спосіб обмежувати доступ до відомостей про деталізовану
фінансову інформацію, стан та якість освіти.
|
Більш
конкретне та чітке формулювання.
|
||
86
|
Розділ X. Фінансування освіти та економічна
діяльність навчальних закладів
Стаття 71. Економіка освіти
|
4. Держава
забезпечує фінансування дошкільної, середньої освіти в обсязі не меншому за
необхідний для виконання державного стандарту.
|
4. Держава
забезпечує фінансування початкової та (дошкільної
- викреслити) середньої освіти в обсязі не меншому за
необхідний для виконання державного стандарту.
|
||
87
|
5.
Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів
місцевих бюджетів.
|
5.
Фінансування (дошкільної та - викреслити)
позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів.
|
|||
88
|
6.
Фінансування середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного
бюджету шляхом надання освітньої субвенції місцевим бюджетам.
Порядок
розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами визначається формулою,
в основі якої лежить кількість учнів із врахуванням таких факторів:
рівень
освіти;
категорія
території, на якій розташований навчальний заклад;
наявність
учнів з особливими освітніми потребами;
особливості
навчання учнів з національних меншин;
необхідність
підвезення учнів до навчального закладу та з нього;
інших
факторів.
|
6.
Фінансування початкової
та середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного
бюджету шляхом надання ваучерів відповідним навчальним закладам та можливості
отримання кредитних ваучерів особам, здобувають освіту в сім’ї, екстерном та
особам без громадянства України, які здобувають освіту в закладах освіти
України. (освітньої субвенції
місцевим бюджетам – викреслити)
Порядок
розподілу ваучерів
та кредитних ваучерів визначається Кабінетом Міністрів України та центральним
органом виконавчої влади у сфері освіти. (освітньої
субвенції між місцевими бюджетами визначається формулою, в основі якої лежить
кількість учнів із врахуванням таких факторів:
рівень освіти;
категорія території, на якій розташований навчальний заклад;
наявність учнів з особливими освітніми потребами;
особливості навчання учнів з національних меншин;
необхідність підвезення учнів до навчального закладу та з нього;
інших факторів – викреслити)
|
Згідно з
розділом VIII. Управління у сфері освіти проекту Закону «Про освіту»
|
||
89
|
7.
Фінансування професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється за
рахунок коштів державного бюджету шляхом надання субвенції на підготовку
робітничих кадрів та за рахунок коштів місцевих бюджетів.
|
7.
Фінансування професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється за рахунок
коштів державного бюджету шляхом надання ваучерів (субвенції –
викреслити) на підготовку робітничих кадрів та за рахунок
коштів місцевих бюджетів.
|
Згідно з
розділом VIII. Управління у сфері освіти проекту Закону «Про освіту»
|
||
90
|
11.
Основними видами фінансування освіти є:
освітні
субвенції – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з державного
місцевим бюджетам для забезпечення виконання делегованих повноважень у сфері
фінансування освіти;
|
11.
Основними видами фінансування освіти є:
ваучери (освітні субвенції – викреслити) – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з
державного бюджету
закладам освіти (місцевим бюджетам
– викреслити) для забезпечення
виконання делегованих повноважень у сфері фінансування освіти;
кредитні ваучери - кошти, які при
виконанні вимог відповідного кредитного договору безоплатно і безповоротно
передаються з державного бюджету особам, які здобувають освіту в сім’ї,
екстерном та особам без громадянства України, які здобувають освіту в
закладах освіти України.
|
Згідно з
розділом VIII. Управління у сфері освіти проекту Закону «Про освіту»
|
||
91
|
кредитне
фінансування – передбачає право здобувачів освіти на одержання грошових
коштів для оплати навчання на поворотній основі. У сфері освіти можуть
надаватись пільгові та/або безвідсоткові кредити для оплати освітніх послуг,
порядок надання та погашення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
|
кредитне
фінансування – передбачає право здобувачів вищої та позашкільної освіти на
одержання грошових коштів для оплати навчання на поворотній основі. У сфері
освіти можуть надаватись пільгові та/або безвідсоткові кредити для оплати
освітніх послуг, порядок надання та погашення яких встановлюється Кабінетом
Міністрів України;
|
Фінансування
на основі надання кредитів в сфері початкової, повної середньої, професійної,
сімейної освіти та освіти екстерном
відбувається шляхом надання кредитних ваучерів
|
||
92
|
Стаття 79. Участь навчальних навчальних
закладів у міжнародних програмах
|
Стаття 79.
Участь навчальних навчальних закладів у міжнародних програмах
|
Стаття 79.
Участь навчальних (навчальних – викреслити)
закладів у міжнародних програмах
|
Орфографічна
помилка
|
|
93
|
Прикінцеві та перехідні положення
|
5. Провести пілотний проект в межах всієї
системи освіти Одеської області включно з навчальними закладами,
підпорядкованими центральним органам виконавчої влади, по прискореному
реформуванню системи освіти.
Почати пілотний проект з 1 січня 2016
року. Завершити в повному обсязі 31 липня 2029 року
|
З огляду
на те, що система освіти України є дуже консервативною та великою та потребує
дуже значних змін, більш того, одночасно вся світова освіта перебуває на
порозі глобального переходу на якісно новий рівень розвитку, варто почати
поступові системні рішучі зміни спочатку в межах території однієї
області
|
||
94
|
12. Частина 9 статті 12 набирає чинності з 1 вересня 2019 року.
|
Для того,
щоб впровадити та забезпечити загальне тестування усіх учнів початкової школи
треба надати термін для відповідної підготовки
|
|||
95
|
14. Абзац 2
частини 2 статті 13 набирає чинності з 1 вересня 2019
року.
|
Для того,
щоб впровадити та забезпечити проведення ЗНО-1 треба першим учням, які
почнуть навчатися за програмами 12-річної освіти завершити навчання в 3-му
класі молодшої школи.
|
|||
96
|
15. Абзац 3
частини 2 статті 13 набирає чинності з 1 вересня 2022
року.
|
Для того,
щоб впровадити та забезпечити проведення ЗНО-2 треба першим учням, які
почнуть навчатися за програмами 12-річної освіти завершити навчання в 3-му
класі 1-го рівня базової середньої освіти (гімназії).
|
|||
97
|
16. Абзац 4
частини 2 статті 13 набирає чинності з 1 вересня 2025
року.
|
Для того, щоб впровадити та
забезпечити проведення ЗНО-3 треба першим учням, які почнуть навчатися за
програмами 12-річної освіти завершити навчання в 3-му класі 2-го рівня
базової середньої школи (ліцеї).
|
|||
